Національний урок пам’яті до 80- х роковин трагедії у Бабиному Яру в закладах освіти
29-30 вересня 2021 року в Україні на державному рівні вшановується пам’ять жертв Бабиного Яру. Саме це місце стало жахливим свідком розстрілів євреїв, караїмів, циган, партизанів, військовополонених, заручників, українців – учасників ОУН, психічно хворих і всіх інших, кого нацисти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали до 1943 року, коли Київ було звільнено від окупації. За оцінками істориків, у цілому в роки Другої світової війни там загинули від 100 до 150 тисяч осіб. У 1966 році український літературознавець, дисидент Іван Дзюба назвав ці трагічні події спільною трагедією єврейського та українського народів. На місці гігантської братської могили 2007 року було створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».
Учнівська молодь та педагоги міста долучилися до проведення тематичних заходів до 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру – Національного уроку пам’яті «80 років пам’яті: забуттю не підлягає» (29.09.2021). Проведення уроку ініціював Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» спільно з Міністерством освіти і науки України. Урок покликаний виробити негативне ставлення до дискримінації, зневаги до людської гідності, зазіхань на право на життя. Усі матеріали були підготовлені з урахуванням віку й емоційної зрілості школярів.
Загальнонаціональний урок проведено для учнів 5-11 класів на базі освітньої онлайн-платформи «Червона точка пам’яті». Стрім уроку о 10-й ранку відбувся на сайті Міністерства освіти і науки України, на офіційній сторінці МОН у Facebook, Youtube-каналі і Facebook-сторінці Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
Освітня платформа «Червона точка пам’яті» вже має велику кількість архівних джерел, фотоматеріалів, пам’ятників, але дозволяє після реєстрації школяру завантажити записаний спогад людини про страшні події Голокосту, фото, джерело чи реліквію із сімейного архіву, інформацію про пам’ятник Голокосту у своєму населеному пункті. Головне зараз – зберегти пам'ять про трагічні сторінки української історії, поширити інформацію про долю людини/сім'ї під час Другої світової війни та робити все можливе, щоб подібна біда не повторилася!